Епітелій – тканина, що вистилає поверхню і порожнини тіла, утворює епідерміс і більшість залоз організму, покриває слизові оболонки травного тракту, повітроносних, сечостатевих шляхів, серозні оболонки. Епітелій має полярність, розташовується на базальної мембрані, яка відокремлює його від сполучної тканини, позбавлений кровоносних судин. Епітеліальна тканина виконує захисну, секреторну та інші функції в залежності від будови і розташування в організмі.

Основні види епітелію:

• Миготливий (війчастий) епітелій – епітелій, поверхня якого вкрита волосоподібними утвореннями (війками). Характерний для повітроносних шляхів і маткових труб. Виробляє слизовий секрет.



• Облямований епітелій – епітелій, що вистилає оболонку кишечника і ниркові канальці. Містить ентероцити, що сприяють пристінковому травленню в кишечнику, слизові і дрібні ендокринні клітини, що виділяють гормони.
• Залозистий епітелій – епітелій, що складається із секреторних клітин (гландулоцитів). Зустрічається в екзо- і ендокринних залозах, має високу здатність до регенерації.
• Ендотелій – одношаровий плаский епітелій, що вистилає лімфатичні і кровоносні судини, порожнини серця.
• Мезотелій – різновид епітелію, що складається з пласких полігональних клітин з мікроворсинками. Вистилає серозні оболонки. Виконує всмоктувальну, видільну і обмежувальну функції.



• Епідерміс – багатошаровий плаский зроговілий епітелій. Вистилає шкірні покриви, складається з п’яти шарів (в товстій шкірі): базального (стволові клітини), шиповатого (клітини з тонофібрилами), зернистого (клітини із зернами кератогіаліна), блискучого (плоскі клітини з елеідином) і рогового (рогові лусочки, які містять кератин).
• Уроепітелій – епітелій, що вистилає сечовивідні шляхи та аллантоїс. Здатний виділяти секрет, що захищає його клітини від дії сечі.