| ТИП ОРГАНЕЛ |
ОРГАНЕЛИ |
ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ |
РОЗМІРИ |
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ |
ФУНКЦІЇ |
| Двомембранні |
Мітохондрії |
Грец. mitos – нитка + chondros – зернятко |
0,1-7 мкм, до 20 мкм (у нейронах) |
Овальні, паличкоподібні, ниткоподібні тільця, внутрішня мембрана яких утворює гребені (кристи), а простір між ними називається матриксом; містять ДНК і всі типи РНК |
Біологічне окиснення простих органічних сполук, накопичення енергії у вигляді АТФ, синтезують власні білки, РНК і ДНК |
| Двомембранні |
Пластиди |
Грец. plastides – утворюючий |
1-10 мкм |
Тільця різної форми у рослинних клітинах; розрізняють 3 типи: хлоропласти (зелені), хромопласти (жовті, оранжеві, червоні) і лейкопласти (безбарвні) |
Фотосинтез (хлоропласти), синтез білків, жирів і вуглеводів (лейкопласти), зумовлюють колір рослин |
| Одномембранні |
Ендоплазматична сітка (ЕПС) |
Грец. endon – всередині + reticulun – сітка |
Діаметр порожнин канальців 25-30 нм |
Розгалужена система канальців і цистерн; розрізняють гладеньку (не несе рибосом) і шорстку ЕПС (несе на мембранах рибосоми) |
Транспорт і знешкодження речовин, біосинтез білків, жирів і вуглеводів, розмежування вмісту клітини |
| Одномембранні |
Лізосоми |
Грец. lysis – розчинення + soma – тіло |
Діаметр 0,2-2 мкм |
Міхурці, які містять всередині до 40 травних ферментів |
Перетравлення речовин, руйнування відмираючих клітин та їх частин, тканин і органів (при метаморфозі) |
| Одномембранні |
Апарат Гольджі (комплекс Гольджі) |
Відкритий К. Гольджі у 1898 році |
Розмір цистерн (1 мкм * 20-40 нм), діаметр міхурців від 20-30 нм до 300 нм |
Багатоярусна система плоских дископодібних цистерн (диктіосома), які до периферії потовщуються; від диктіосоми відшнуровуються міхурці (міхурці Гольджі) |
Накопичення і виділення секретів, синтез полісахаридів, концентрація речовин, які надходять у клітину |
| Одномембранні |
Сферосоми |
Грец. sphaira- куля + soma – тіло |
Діаметр 0,5-1,5 мкм |
Сферичні утворення, що містять ферменти ліпідного обміну та значну кількість жирів |
Клітинні центри синтезу і нагромадження ліпідів |
| Одномембранні |
Мікротільця |
Грец. mikros – малий + тільця |
1-1,5 мкм |
Овальні тільця, всередині яких трапляються тверді, інколи кристалічні включення; розрізняють гліоксисоми і пероксисоми |
Здійснюють гліоксилатний цикл (гліоксисоми) і беруть участь у фотодиханні (пероксисоми) |
| Немембранні |
Клітинний центр (центросома) |
Знаходит) іся на осі, прове деної через цен гр клітини і центр ядра |
Довжина центріолі 0,2-0,8 мкм, діаметр 0,1-0,15 мкм |
Складається з 1-2 центріолей (утворені міофібрилами, мають циліндричну форму), оточених щільним шаром цитоплазми (центросферою) |
Визначає орієнтацію веретена поділу клітини, бере участь у розходженні хромосом під час поділу клітини |
| Немембранні |
Рибосоми |
Від РНК + грец. soma – тіл то |
Діаметр 15-35 нм |
Овальні тільця, що складаються з двох неоднакових субодиниць і побудовані з РНК і білка |
Біосинтез білків (часто утворюють групи – полісоми, які включають до 70 рибосом) |
| Немембранні |
Мікрофіламенти |
Грец. mikros – малий + лат. filamentum – - нитка |
Діаметр 4-10 нм |
Тонкі білкові скоротливі нитки, які утворюють у гіалоплазмі скупчення – цитоплазматичні волокна |
Припускають, що взаємне ковзання мікрофіламентів генерує рух цитоплазми |
| Немембранні |
Мікротрубочки |
Грец. mikros – малий + трубочка |
Діаметр 15-25 нм |
Циліндричні структури, побудовані із 7-15 ниток білка тубуліну |
Утворюють цитоскелет, війки, джгутики, центріолі; забезпечують транспорт речовин у клітині |
