Назвіть шляхи регуляції активності ферментів

На активність ферментів може впливати цілий ряд факторів. Як і всі хімічні реакції, ферментативна має тим швидший перебіг, чим більше зіткнень було між молекулами ферменту і субстрату. Число молекул ферменту дуже мале порівняно з числом молекул субстрату, і будь-який фактор, який збільшує частоту зіткнення, буде прискорювати реакцію.

Одним із шляхів регуляції активності ферменту є створення оптимального відношення концентрацій ферменту і субстрату. При підвищенні концентрації субстрату до певної міри активність ферменту також зростає, але після досягнення певної концентрації субстрату, яка називається концентрацією насичення, активність ферменту залишається незмінною.
Активність ферменту можна збільшити або зменшити, змінюючи температуру. Вплив температури на активність ферменту можна виразити через коефіцієнт Q10 – відношення швидкості реакції за даної температури +10° С до швидкості реакції. В межах від +0° С до +40° С коефіцієнт Q10 дорівнює двом.

Концентрація іонів водню рН також важлива для активності ферменту. Кожен фермент має своє рН. У регуляції активності ферменту важливу роль відіграють алостеричні центри. Ці центри розташовані на ферменті на певній відстані від активного центра, але впливають на його активність після того, як зв’яжуться з алостеричним агентом, в якості якого можуть бути іони, гормони, медіатори та інші речовини.
Активність ферментів регулюють вторинніпосланці, так звані месенджери – циклічні нуклеотиди, які активують протеїнкінази клітин. Ці протеїнкінази, в свою чергу, фосфорилюють ферменти і цим змінюють їх активність.