Які існують типи герпес вірусу?
Збудником “вогника” на губах у людей є вірус простого герпеса. Цей вірус (від грецького herpes- повзучий) належить до родини Herpesviridae, підроду Alphaherpesvirinae. Виділяють два типи вірусу простого герпеса: 1-й та 2-й типи. Встановлено, що у людей вони викликають різні клінічні форми інфекції. Вірус герпесу типу 1 викликає герпетичну інфекцію губ (“вогник”), афтозний стоматит, герпетичну екзему, кератокон’юнктивіт, менінгоенцефаліт. Вірус герпесу типу 2, викликає статевий герпес, герпес новонароджених. Доведена його роль в розвитку раку шийки матки у жінок. Крім людей віруси герпесу вражають мавп, домашніх тварин, земноводних, риб. Подібні за морфологією збудники виділені від молюсків та грибів. Це свідчить про досить широке розповсюдження патогена.
Вірус простого герпеса відноситься до складних сферичних суперкапсидних вірусів. Його геном представлений лінійною двонитковою ДНК, що містить онкогени (відповідальні за трансформацію клітин гени). Віріони термолабільні, чутливі до ефіру, детергентів, інактивуються при рН <4,0. Основний спосіб передачі вірусу - повітряно-крапельний та статевий. Первинне інфікування вірусом простого герпесу 1-го типу відбувається в перші роки життя людини (від 6 місяців до 3 років) і протікає воно в формі везикулярного стоматиту. Діти, як правило, інфікуються від батьків у період реактивації герпетичної інфекції. Вірус ' передається через слину і забруднений слиною хворого посуд. В очі вірус заноситься брудними руками.
Не зважаючи на утворення антитіл, вірус не вивільняється з організму і носійство його організмом відбувається упродовж всього життя. Вірус персистує у вигляді двонитчастих кільцевих форм ДНК в нейронах чутливих гангліїв.
Час від часу інфекція рецидивує (повторюється) у вигляді “вогників”, герпетичних кон’юнктивітів тощо. Доросле населення менш чутливе до первинної герпетичної інфекції. Первинна репродукція вірусу герпесу при стоматитах відбувається в епітелії слизової оболонки ротової порожнини. По лімфатичних протоках вірус проникає в кров, викликаючи так звану генералізовану інфекцію. Ця інфекція приводить до ускладнень типу герпетичних менінгітів та енцефалітів.
Спеціальна профілактика та лікування проводяться в період гострої інфекції. Для цього хворим призначають хіміотерапевтичні препарати: аномальні нуклеозиди — ідоксуридин, аденін-арабінозид, ацикловір, зовіракс тощо, інтерферони та його індуктори. Для профілактики рецидивів у період ремісії застосовують багаторазове введення вбитої герпетичної вакцини. Для лікування статевого герпеса і герпетичних інфекцій очей застосовують комбіновані введення вакцин, хіміотерапевтичних препаратів, інтерферону та його індукторів. До заходів профілактики герпетичних інфекцій необхідно віднести високу культуру поведінки людей та їх особисту гігієну.
