Бластула (бластосфера) – завершальна стадія дроблення зародка багатоклітинних тварин. Яйце після серії поділів розпадається на сегментаційні шари – бластоміри, які віддаляються від центру після закінчення дроблення і утворюють сферичний шар клітин. Тому бластула має форму кулі, порожнина якого наповнена рідиною і називається бластоцелем. Покрита бластула епітеліальним шаром клітин (бластодермою).

В залежності від будови яйця і типу дроблення розрізняють такі типи бластул:

1. Целобластула – утворюється при радіальному дробленні, представлена шароподібним зародком з бластоцелем (ланцетник, голкошкірі, земноводні та ін);
2. Стеробластула – утворюється при спіральному дробленні, не має порожнини (молюски, черв’яки та ін);
3. Дискобластула – утворюється при неповному дискоїдальному дробленні, має редуковану порожнину і жовток (риби, рептилії, птахи);
4. Перибластула – утворюється при частковому поверхневому дробленні, має порожнину з жовтком (деякі членистоногі);
5. Плакула – утворюється при повному дробленні бластомірів, які розташовуються в двох паралельних площинах (вапняні губки, деякі черв’яки, асцидії);
6. Стомобластула – має порожнину в центрі і фіалопор – отвір на анімальному полюсі, через який стомобластула вивертається назовні після закінчення дроблення. Таким чином утворюється амфібластула, покрита джгутиками (вапняні губки).

Незважаючи на особливості будови бластули у різних груп тварин, ця стадія онтогенезу є одним з показників спільного походження багатоклітинних тварин.

Рис. Типи бластул: 1 – целобластула; 2 – стеробластула; 3 – плакула (праворуч – вид збоку), 4 – дискобластула; 5 – перибластула; 6 – стомобластула; 7 – морула; бл. – бластоміри; ж – жовток; б – бластоцель.