“Цукеркове” дерево

У багатьох країнах з досить теплим кліматом вирощують своєрідне дерево з красивим, трохи блискучим листям. Підвищений інтерес до нього пояснюється різними причинами. Перш за все – на дереві ростуть «цукерки». За що й отримало воно таку солодку назву – «цукеркове». Це ховенія з родини крушиних. Але «цукерки» – зовсім не плоди рослини.

Плоди в нього – дрібні сухі кульки і абсолютно неїстівні. Їстівні гілочки-плодоніжки, на кінцях яких сидять ці кульки. Солодкі плодоніжки за смаком дуже нагадують родзинки, злегка ароматизований … ромом. Ну, чим не цукерки? Плодоніжка-цукерка до того ж ще й коричнювата, химерно звивиста, і кожна має свою неповторну форму. Її тіло трохи тонше олівця. З дерева «цукерки» обпадають цілими гронами. Частина їх на гілках висить і взимку.

В плодоніжках міститься 40 відсотків фруктового цукру. Їх їдять свіжими і висушеними, використовують у кондитерській промисловості. З них виробляють спирт. На батьківщині рослини, в Китаї, вони ж служать ліками … проти пияцтва. І отрута, і протиотруту одночасно.