Один у трьох особах

Це про погремка. Невисока травичка – сантиметрів сорок, з простими зубчастими листками і непоказними зеленувато-жовтими квітками, відома багатьом. Особливо звертає на себе увагу під час плодоносіння: під поривами вітру її зріле насіння в сухій коробочці гримить, як в брязкальця. Але це, так би мовити, приповідка.

Набагато цікавіше вміння погремка пристосовуватися до часто мінливих умов середовища. Адже погремок росте на луках. А там, як відомо, влітку йде заготівля сіна. І уникнути загальної для всіх трав долі погремок не може. А терміни косовиці не скрізь витримуються. Спробуй при такій плутанині обзавестися потомством.

Але погремок пристосувався до цих пертурбацій. На цей випадок з’явилося три різновиди погремка. Там, де косять рано, утворилася ранньолітній різновид. Цей погремок встигає отцвесті до раннього сінокосу. Там, де косять пізніше, погремок теж цвіте з запізненням. В обох цих випадках насіння льоху дозрівають в валках, коли сушать сіно.

А ось третій різновид виявився навіть хитріший від двох останніх. Коли починається сінокіс, у нього тільки з’являються притиснуті до землі розетки листя. Гостре лезо коси, хоч і проноситься зі свистом над погремком, але шкоди йому не приносить. Коли ж висушать і приберуть сіно, погремок піднімається в повний ріст і без перешкод цвіте і дає плоди.