Корисне “ліняння”

Стовбур у арбутуса або суничника, мешканця посушливих узбереж, низький і кострубатий, квітки – непоказні, проте плоди яскраві і помітні. Начебто, нічого примітного. Якби не його червона кора, яка до того ж періодично то з’являється, то зникає. І відбувається цей процес наприкінці літа.

Звичайно, опадає не вся кора, а тільки її відмерлий червоний шар, залишаючи після себе тонкий шар живої коркової тканини – феллодерми. Феллодерма зелена і, як зелений лист, може вловлювати сонячні промені і вести фотосинтез.

Звичайно, відразу ж виникає закономірне питання: а навіщо рослині знадобилося це своєрідне «линяння»? Виявляється, арбутус, хоч і вічнозелений, але в посушливий час, для економії вологи, змушений скидати частину листя. Але чим менше листя, тим гірше фотосинтез. Як раз в цьому випадку роль листя і починає виконувати зелена феллодерма стовбура. Після «листопаду» фотосинтез у зеленого стовбуру збільшується в кілька разів.

Але як тільки у суничника наросте нове листя, на його стовбурі знову з’явиться червоний чохол, і зелена тканина скоротить свою діяльність. В цей час червона шкірка, немов світлофільтр, захистить ніжний зелений шар від опіків сонячних променів.