Тепло священного лотоса

Великий китайський поет Ду Фу годинами милувався пишністю квітучого лотоса. Як недавно встановили співробітники Ботанічного саду в Аделаїді (Австралія), лотос зігрівав душу великого художника як в переносному, так і в прямому сенсі слова. Виявилося, що священний лотос не тільки при цвітінні виділяє тепло, але і підтримує постійну температуру. Під час цвітіння, незважаючи на коливання температури навколишнього середовища, температура поблизу квітки залишається постійно високою (30-35 градусів). Вчені встановили, що у відповідь на зниження температури лотос збільшує тепловиділення по аналогії з теплокровними тваринами. Треба підкреслити, що така вражаюча терморегуляція спостерігається у цієї рослини тільки в період його цвітіння (2-4 дні), починаючи з розкриття бутона і до в’янення маточки. Цей температурний режим сприяє повному розвиткові квітки і приманює до себе комах. Як показали лабораторні дослідження на зрізаних квітках, половину всього тепла дає квітколоже, а інша половина надходить від пелюсток і тичинок.

Вимірювання поглинання кисню лотосом показало, що найбільше його споживання спостерігається при мінімальній температурі навколишнього середовища. Виходячи з вимірів дихального коефіцієнта припускають, що для підтримки потрібної температури рослина використовує ферментативні системи, окислюються вуглеводи, і насамперед крохмаль. А крохмалю у лотоса більш ніж достатньо.
Сенс термостабілізації квітки полягає в збільшенні випаровуваності запашних речовин для залучення комах, у захисті квіток від холоду й у створенні сприятливих умов для теплолюбних комах-запилювачів. Жучки, забравшись в теплу квіточку, цілу ніч їдять і копулюють. На наступний ранок вони вилазять з неї, забруднені в пилку і готові до подальшого запилення. Припускають, що такий температурний режим квітки сприяє не тільки травленню і розмноженню комах, а й забезпечує необхідну температуру для їх польоту.