Видільна система (екскреторна система) – сукупність органів, що забезпечують виведення з організму тварин і людини надлишок води, солі, кінцеві продукти обміну, а також отруйні речовини, накопичені в ньому. Екскреція у найпростіших (морські і паразитичні форми), нижчих багатоклітинних (кишковопорожнинні та губки) і малорухомих форм (голкошкірі) відбувається шляхом дифузії або за допомогою скоротливих вакуолей (у прісноводних форм).

В результаті диференціації видільної системи в ході еволюції з’явилися спеціальні органи виділення: протонефридіі (у плоских, первиннопорожнинних і деяких кільчастих червів), метанефридії (у більшості кільчастих червів і ракоподібних), мальпігієві судини (у павукоподібних, багатоніжок і комах), тулубові нирки (у круглоротих, риб та земноводних) і тазові нирки (у більшості рептилій, птахів і ссавців).

Рис. 1. Видільна система плоского черв’яка Allocreadium isoporum: 1 – видільний отвір; 2 – сечовий міхур; 3 – правий головний канал видільної системи; 4 – кінцеві зірчасті клітини з миготливим полум’ям: 5 – ротова присоска; 6 – черевна присоска.

Рис. 2. Органи виділення чорного таргана: 1 – мальпігієві судини, 2 і 3 – відділи передньої кишки; 4 – середня кишка, 5 – сліпі придатки середньої кишки; 6 і 7 – відділи задньої кишки.

Рис. 3. Схема розвитку сечостатевої системи у вищих наземних хребетних (А – вихідна стадія; Б – сечостатевої апарат самки; В – сечостатевої апарат самця): 1 – переднирка (пронефрос); 2 – первинна нирка (мезонефрос), 3 – вторинна нирка (метанефрос); 4 – гонади, 5 – яєчник; 6 – сім’яник; 7 – сечовий міхур; 8 – вольфів канал; 9 – мюлерів канал; 10 – пряма кишка; 11 – сечовід; 12 – сечовипускальний канал, 13 – матка; 14 – придаток яєчника (залишок первинної нирки); 15 – придаток сім’яника (видозмінена первинна нирка).