ЕРИ. Назви і тривалість |
ЕРИ. Початок |
ПЕРІОДИ та їхня тривалість (млн років) |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ |
Кайнозойська ера (грец. kainos – новий + zoe – життя) – 67 млн років |
67 млн років тому |
Антропогеновий період (грец. anthropos – людина + genos – народження, вік) – 1,5 млн років |
Розвиток сучасної флори і фауни. Поява і розвиток людини (пітекантроп, неандерталець, кроманьонець). Розповсюдження холодостійких тварин (напр., мамонт, шерстистий носоріг, північний олень). Вимирання гігантських ссавців |
Кайнозойська ера (грец. kainos – новий + zoe – життя) – 67 млн років |
67 млн років тому |
Неогеновий період (грец. neos – новий + genos – народження, вік)- 23,5 млн років |
З’являються ведмеді, борсуки, гієни, мастодонти, гіппаріони, свині, бики, вівці, людиноподібні мавпи. Панування ссавців, птахів (особливо страусів), комах, покритонасінних рослин |
Кайнозойська ера (грец. kainos – новий + zoe – життя) – 67 млн років |
67 млн років тому |
Палеогеновий період (грец. palaios – давній + genos – народження, вік) – 42 млн років |
З’являються плацентарні, предки коней, хижі, гризуни, хоботні і мавпи, парапітеки, дріопітеки. Зменшення площ під вічнозеленими лісами і розширення під листопадною і трав’янистою рослинністю. Вимирання мезозойських рептилій, давніх ссавців |
Мезозойська ера (грец. mesos – середній, проміжний + zoe – життя) – 163 млн років |
230 млн років тому |
Крейдовий період (названий за крейдяними породами цього віку в Англії, де вперше був встановлений) – 70 млн років |
Велике розповсюдження форамініфер, які утворювали значні морські поклади крейди. Розповсюдження комах, костистих риб, поява сучасних земноводних, ящірок, справжніх птахів. Залишки зубастих птахів, сумчастих. Розповсюдження плацентарних ссавців. Швидке вимирання амонітів і більшості плазунів. З’являються мозазаври і покритонасінні. Різке скорочення різноманітності папоротей і хвойних |
Мезозойська ера (грец. mesos – середній, проміжний + zoe – життя) – 163 млн років |
230 млн років тому |
Юрський період (названий по горам Юра в Європі) – 58 млн років |
Найбільш розвинені амоніти, белемніти, іхтіозаври, плезіозаври, птерозаври і динозаври. Розповсюджені головоногі молюски, голкошкірі, костисті риби, ссавці (пантотерії). З’являють- ся птахи і примітивні квіткові рослини. Панування голонасінних. Розповсюджені хвощі і папороті |
Мезозойська ера (грец. mesos – середній, проміжний + zoe – життя) – 163 млн років |
570 млн років тому |
Тріасовий період (грец. trias – три; підрозділяється на три відділи) – 35 млн років |
Широко розповсюджені амоніти, двостулкові молюски. Акули, дводишні риби. З’являються справжні белемніти, костисті риби, перші теплокровні тварини (яйцекладні і сумчасті ссавці). Початок розквіту плазунів – динозаврів, іхтіозаврів, плезіозаврів, птерозаврів. Переважають папороті, гінкгові і хвойні |
Палеозойська ера (грец. palaios – давній + zoe – життя) – 340 млн років |
570 млн років тому |
Пермський період (названий за червонокольоровими породами околиць міста Перм) – 55 млн років |
Розповсюдження земноводних і плазунів. Виникнення звірозубих плазунів. Розповсюджені акули. Вимирання трилобітів. Розповсюдження голона-сінних. З’явились гінкго, хвойні, саговники. Зникнення кам’яновугільних лісів, зменшення хвощів, папоротей |
Палеозойська ера (грец. palaios – давній + zoe – життя) – 340 млн років |
570 млн років тому |
Кам’яновугільний період або карбон (названий за місцезнаходження кам’яного вугілля) -75- 65 млн років |
Розповсюдження коралів, молюсків, наземних членистоногих (багатоніжок, павуків, скорпіонів, прямокрилих комах), акул, дводишних риб. Зменшення кистеперих риб і трилобітів. Розквіт земноводних. З’являються перші плазуни, насінні папороті, хвойні. Значне розповсюдження дерево-подібних папоротей і хвощів, що утворюють поклади вугілля |
Палеозойська ера (грец. palaios – давній + zoe – життя) – 340 млн років |
570 млн років тому |
Девонський період (від назви графства Девоншир у Великобританії) – 60 млн років |
Широко розповсюджені корали, головоногі молюски, панцирні риби. З’являються амоніти, дводишні та кистепері риби. Від останніх виникають стегоцефали – найдавніші земноводні. Виникнення і розповсюдження наземних вищих спорових – з’являються ліси гігантських папоротей, хвощів і плаунів; наприкінці з’являються голонасінні |
Палеозойська ера (грец. palaios – давній + zoe – життя) – 340 млн років |
570 млн років тому |
Силурійський період (від назви давнього кельтського племені силурів у Британії) – 30 млн років |
Широко розповсюджені морські безхребетні – молюски, плечоногі, корали, членистоногі (трилобіти, евриптериди або ракоскорпіони, павукоподібні), панцирні риби. Вихід павуків на сушу. Значне розповсюдження водоростей, переважно морських. З’явились перші наземні рослини – риніофіти. Розвиток грибів |
Палеозойська ера (грец. palaios – давній + zoe – життя) – 340 млн років |
570 млн років тому |
Ордовицький період (від назви давнього кельтського племені ордовиків) – 60 млн років |
Широкий розвиток отримали морські ціанобактерії і морські безхребетні – граптоліти, трилобіти, плечоногі, головоногі, двостулкові та черевоногі молоски, голкошкірі. З’явились перші хребетні тварини – безщелепні панцирні риби. |
Палеозойська ера (грец. palaios – давній + zoe – життя) – 340 млн років |
570 млн років тому |
Кембрійський період (лат. Cambria – давня назва Уельсу; названий за Кебрійськими горами півострова Уельс) – 70 млн років |
Розповсюдження багатоклітинних водоростей, місцями – примітивні наземні форми. Вперше з’являються скелетні організми. Розповсюджені археоціати, черевоногі молюски. З’являються трилобіти, головоногі молюски, губки, форамініфери, примітивні голкошкірі, двостулкові молюски, плечоногі та граптоліти |
Протерозойська ера (грец. proteros – більш ранній + zoe – життя) 2030 млн років |
2700 млн років тому |
|
Розвиток вищих гетеротрофних організмів. Зустрічаються представники основних типів безхребетних тварин, у тому числі червів, членистоногих. Значний розвиток залізобактерій. Розквіт зелених і золотистих водоростей. Виникнення багатоклітинних червоних водоростей. Виникнення еукаріотів. Збільшення вмісту кисню в атмосфері і воді |
Архейська ера (грец. archaios – найдавніший) – 900 млн років |
Можливо, 3500 млн років тому |
|
Незначні сліди життя. Поява прокаріотів. Бактерії, ціанобактерії та зелені водорості. У пізніх відкладах зустрічаються багатоклітинні безхребетні – гідроїдні поліпи. Вихід бактерій і ціанобактерій на суходіл. Початок утворення грунту. Накопичення С02 і 02 в атмосфері та воді |