Порівняльна характеристика способів штучного дихання
№ |
СПОСОБИ |
ХАРАКТЕРИСТИКА |
ОСОБЛИВОСТІ |
1 |
“3 рота в рот” |
1) однією рукою підтримують трохи відкинуту назад голову потерпілого; 2) другою рукою опускають нижню щелепу, відкриваючи рот; 3) повітря вдувають у рот потерпілого крізь марлю або гумову трубку |
Вдування повітря прово-дять із частотою 16-19 разів на хвилину |
2 |
“3 рота в ніс” |
1) однією рукою підтримують трохи відкинуту назад голову потерпілого; 2) другою рукою підняти його нижню щелепу, закриваючи рот; 3) повітря вдувають у ніс потерпілого крізь марлю або гумову трубку |
Вдування повітря прово-дять із частотою 16-19 разів на хвилину |
3 |
“У положенні на спині” (метод Сільвестера) |
1) потерпілого кладуть на спину; 2) на рівні лопаток підкладають валик; 3) “видих” – опус¬тити руки і міцно притиснути лікті до нижньої частини грудної клітки; 4) “вдих” – відводити руки потерпілого вбоки і вгору над головою |
Слід витягнути язик, обгорнути марлею і тримати до кінця проведення штучного дихання, щоб язик не западав |
4 |
“У положенні на животі” (метод Шефера) |
1) потерпілого кладуть на живіт; 2) підкладають під груди валик; 3) повертають голову набік і встають на коліна так, щоб стегна потерпілого були між колінами рятівника; 4) “видих” – періодично стискувати руками нижню частину грудної клітки; 5) “вдих” – відбувається пасивно, завдяки еластичності ребер грудної клітки |
Стискати грудну клітку слід обережно, щоб не поламати ребра |