Чому отрути не нагромаджуються в довкіллі після відмирання багатьох поколінь організмів?

Отрути цих тварин, а також деяких грибів проявляють свою токсичну дію як нейротоксини або дихальні отрути лише при проникненні в організм з високим рівнем організації (наприклад, хребетні). Вони практично безпечні для сапротрофних грибів, більшості анаеробних, на яких дихальні отрути не діють.

Нечутливість деяких тварин до нейротоксинів пояснюється не відсутністю розвинутої нервової системи, а відсутністю специфічних білкових рецепторів на поверхні їх клітин. Більшість отрут названих тварин є олігопептидами (зрідка поліпептидами), тому після відмирання організмів вони руйнуються частково протеазами самих тварин, а також ферментами деструкторів (редуцентів) – бактерій та грунтових грибів до кінцевих продуктів.

Варте уваги, що деякі отруйні організми виробляють не отруту, а прототоксини, які активуються до отрути після потрапляння в організм жертви. В грунтовому або водному середовищі їх деструкція відбувається швидше, ніж повноцінних отрут. Ось чому нагромадження отрут або прототоксинів у середовищі не відбувається, бо вони, як і всі інші органічні сполуки, розкладаються деструкторами.