Які дослідження стали передумовами формулювання Чарльзом Дарвіном його еволюційного вчення?
Автором наукової теорії еволюції є англійський натураліст Чарльз Дарвін (1809-1882). Історичною заслугою Дарвіна є не встановлення самого факту еволюції, а відкриття основних причин і рушійних її сил. Він ввів термін «природний добір» і довів, що основою для природного добору й еволюції є спадкова мінливість організмів.
Саме подорож Чарльза Роберта Дарвіна на кораблі «Бігль» у 1831—1836 роках, завдяки якій учений започаткував еволюційне вчення, поставивши біологію на досить міцну наукову основу. Поряд із відомими науковими експедиціями XIX століття ця мандрівка під командуванням капітана Роберта Фіцроя займає одне з видних місць.
За час кругосвітньої подорожі Чарльз Дарвін зібрав цікаві матеріали, які пояснюють закономірності географічного поширення організмів в широтному (від Бразилії до Вогняної Землі) і у вертикальному (при підйомі в гори) напрямах. Він звертає увагу на залежність фауни і флори від умов існування тварин і рослин. Особливо цінний матеріал Чарльз Дарвін зібрав на островах Галапагоського архіпелагу. Дарвіна особливо вразила своєрідність фауни і флори Галапагосів. На архіпелагу трапляється порівняно небагато видів, але для більшості з них характерною є велика кількість особин. Дарвін зібрав 26 видів наземних птахів, причому всі вони, за винятком одного, зовсім особливі і більше ніде не попадаються. Він описав із видів в’юрків — птахів-ендеміків, тобто поширених тільки в цьому районі. Крім інших ознак, види в’юрків відрізняються формою і розмірами дзьоба — від масивного, як у дубоноса, до невеликого і тоненького, як у зяблика чи малинівки. Дарвін довів, що особливості будови дзьоба залежать від характеру їжі птахів (насіння рослин, комахи тощо). Цікаво, що на різних островах трапляються різні форми в’юрків, і Дарвін зауважує, що можна дійсно уявити собі, що був взятий один вид і модифікований в різних кінцях архіпелагу. Цих птахів зоологи називають дарвіновими в’юрками.
Перебування Дарвіна на Вогняній Землі і зустріч з туземцями, навели його на сміливу думку про тваринне походження людини. Вивчення структури коралових рифів було основою для розроблення Дарвіном теорії утворення коралових островів.
Після повернення з подорожі 2 жовтня 1836 р. Дарвін детально опрацьовує і публікує зібрані геологічні, зоологічні та інші матеріали і працює над розробкою ідеї історичного розвитку органічного світу, що зародилась ще під час подорожі. Понад 20 років він настирливо розвиває і обґрунтовує цю ідею, продовжує збирати і узагальнювати факти, особливо з практики рослинництва і тваринництва.
Результатом його багаторічної роботи є книга «Походження видів шляхом природного добору» (1859). Основні її положення такі: види рослин і тварин несталі, а мінливі і виникли природнім шляхом від інших видів
У 1868 році була опублікована праця “Зміна свійських тварин і культурних рослин”.
У 1871 p. вийшла у світ інша його велика праця «Походження людини і статевий добір».
Дарвін встановив, що є спадкова мінливість і боротьба за існування, яка завершується природнім добором.
