Чому навіть при тривалій дії стабілізуючого добору не досягається повна фенотипова одноманітність в популяції?

Повна фенотипова одноманітність можлива при повній генетичній ідентичності особин популяції та ідентичності умов середовища, що практично неможливо навіть у штучних умовах. Повна фенотипова одноманітність в умовах панміксії не досягається тому, що стабілізуючий добір спрямований на елімінацію генів, які несуть крайні ознаки (гомозигот за домінантним і рецесивним геном), і збереження гетерозигот, при зустрічі яких знов можуть з’являтися гомозиготи. Кожний організм має неповторний генотип. Навіть у однояйцевих близнят є різниця в кількості деяких генетичних елементів (наприклад, транспозонів). Дії стабілізуючого добору протидіють комбінативна мінливість внаслідок незалежного розходження хромосом у мітозі, рекомбінації, випадкова зустріч гамет; мутаційна мінливість; цитоплазматична мінливість.