Чому «гіпотеза чистоти гамет» Менделя зараз має право бути названою «законом чистоти гамет»?

Статистично вірогідну закономірність у біології називають науковим законом. Гіпотеза – науково обґрунтоване припущення, яке висувають для пояснення того чи іншого наукового факту, процесу або явища. Проводивши свої дослідження на горосі посівному, Мендель спостерігав, що у нащадків другого покоління проявляється рецесивна ознака (аа). Він прийшов до висновку, що в гетерозиготному стані вони не зникають, а лише пригнічуються.

Оскільки стани ознак передаються потомкам через гамети, то було сформульовано гіпотезу чистоти гамет. Пізніше ця гіпотеза була цитологічно обґрунтована і набула статусу закону. Як уже зазначалося, в однакових місцях (локусах) гомологічних хромосом містяться алелі гена. Якщо це гетерозиготна особина, то в одній із гомологічних хромосом міститься домінантна алель, в другій – рецесивний. У разі утворення статевих клітин відбувається мейоз, і в кожну з гамет потрапляє гаплоїдний набір хромосом. У ньому, як відомо всі хромосоми непарні, тобто гомологічна пара представлена лише однією хромосомою, і в гаметі може бути тільки або домінантний або рецесивний алель. Гамети залишаються «чистими» лише з якимось одним алелем.