Чому кожному багатоклітинному організму властиві старіння та смерть?

Старіння – це незворотний процес зниження тривалості життя, що призводить до смерті і супроводжується різноманітними порушеннями функціонування організму.

Смерть – це припинення ознак життєдіяльності. Вона буває фізіологічна і клінічна. За клінічної смерті організм не дихає, серце не б’ється, але ще є ознаки електричної активності мозку і тому ще впродовж 7-10 хвилин можна повернути людину до життя. При поверненні до життя після 10 хвилинної відсутності надходження кисню до мозку, встановити нормальний стан людини майже неможливо через пошкодження ділянок мозку, які відповідають за основні процеси. При фізіологічній смерті ознак активності мозку немає і реанімація не проводять.

Відомий такий факт, що існує явище запрограмованої смерті – апоптоз, щодо людини переважно використовують термін феноптоз. Тобто в нашому генетичному матеріалі запрограмована смерть.
Ці процеси мають велике значення: якщо б організми не старіли і не вмирали планета була б перенаселеною, ресурсів на всіх особин не вистачало б. Це в свою чергу призвело до посилення міжвидової конкуренції, війни і винищення видів. Таким чином необхідно підтримувати постійний баланс між життям та смертю в екосистемі.