Сукцесія – закономірне чи випадкове явище в природі?

Розвиток екосистеми – екологічна сукцесія – зміна в часі видової структури і біоценотичних процесів або послідовна зміна в часі одних біоценозів іншими, на певній ділянці земної поверхні. Сукцесії поділяють на аутогенні і екзогенні.

Аутогенні (спонтанні, внутрішні) зміни відбуваються під дією організмів, що входять до складу біоценозів. Аутогенна сукцесія при заселенні нових територій починається звичайно з незбалансованого угруповання, яке поступово перетворюється на угруповання з відносною рівновагою із середовищем (клімакс).

Екзогенна, або алогенна (породжена ззовні), сукцесія відбувається внаслідок контролю і дії зовнішніх факторів середовища (шторми, пожежі тощо), включаючи діяльність людини. Сукцесію не можна однозначно віднести ні до закономірних, ні стихійних явищ природи. Вплив середовища може порушувати закономірність цього процесу. Внаслідок може виникнути декілька типів клімаксних угруповань. Тільки ідеалізовані моделі розвитку екосистем підтверджують закономірність процесів сукцесії. Термінальним, або стабільним угрупованням є клімаксне угруповання. Теоретично воно може підтримувати себе невизначено довго, усі його внутрішні компоненти врівноважені та воно знаходиться в рівновазі із зовнішнім середовищем. Людина має великий вплив на хід сукцесії і досягнення клімакса.

Людині найчастіше вигідно підтримувати зрілі стадії сукцесії (висока валова продуктивність, стабільність, збільшення кругообігу і запасу елементів, велика різноманітність тощо), але інколи це потребує значних затрат. Основою раціонального використання ресурсів біосфери є комплексне підтримання як ранніх, так і зрілих стадій сукцесії.