Що лежить в основі виникнення ярусності в фітоценозах? Наведіть приклади
Ярусність - розчленування рослинного угруповання (фітоценозу) на різновисотні структурні й функціональні горизонтальні частини – яруси.
Ярусність угруповань залежить від грунтово-кліматичних умов місцевості та від історії розвитку рослинності. Вона є результатом тривалого розвитку рослинних угруповань і тісно пов’язана з еволюцією життєвих форм рослин. Ярусність – результат відбору видів, які здатні рости разом, використовуючи різні горизонти надземного, підземного чи водного середовища, у тому числі з послабленою інтенсивністю світла через перехоплення його більш високорослими (мілководними) рослинами. Таким чином, ярусність забезпечує повніше використання середовища рослинами і являє собою екологічне доповнення одних видів іншими.
Ярус - структурна частина фітоценозу, яка відособлена від інших ярусів не лише морфологічно, флористично і екологічно, а й фітоценотично. Це одна з характерних ознак рослинного угруповання. Краще всього яруси виражені у лісів, які формуються рослинами різноманітних життєвих форм. Формуються яруси в процесі становлення фітоценозів і відрізняються умовами середовища (особливостями світлового і теплового режимів, вологістю, вмістом С02 у повітрі тощо).
Якщо ярусів мало, угруповання називають простим. Особливо складні угруповання у дощових тропічних лісах. Яруси відрізняються один від одного не тільки своєю висотою, а також складом рослин, їх екологічними особливостями і тією роллю, яку вони відіграють в житті всього угруповання. Кожний ярус має свій, відмінний від інших, набір видів. В одному угрупованні одні й ті самі види рослин можуть одночасно знаходитися в різних ярусах через вікові відмінності особин або пригнічення частини їх, тобто досить короткочасно. Є види, які відносять до позаярусних (ліани, епіфіти, паразитичні гриби). Кожний нижній ярус населяють види менш вибагливі до світла.
Яруси рослин в угрупованні знаходяться між собою у тісній взаємодії та взаємозалежності. Сильне розростання верхніх ярусів угруповання відповідно зменшує густоту нижніх, аж до їх повного зникнення. Розрідження верхнього ярусу веде до посилення нижніх. Це використовується для покращання стану лісу.
В угрупованні є багато популяцій. Вони мають певну структуру і план будови. Якщо подивитись на ліс у просторі, то побачимо розташування рослин за певним “планом”. Така структура рослинного покриву має суттєвий вплив на клімат у лісі. Світло, вітер і дощ проходять крізь це рослинне сито, послідовно змінюючись в ньому. Наприклад, у ясний день сила сонячного світла біля верхівок дерев може досягати 10 000 лк. До підліску і трав (підніжжя дерев) інтенсивність світлового потоку зменшується до 50 лк. Подібно змінюються й інші кліматичні фактори, що викликає у кожному ярусі особливу сукупність кліматичних умов – мікроклімат. Мікроклімат і рослинність кожного ярусу утворюють таке середовище, яке підходить для життя тварин і рослин, пристосованих саме до цього ярусу. Тому в кожному ярусі живуть певні види тварин і рослин. Між ними виникає взаємна залежність.
Кожний вид тварин і рослин зустрічається звичайно в певному, властивому для нього місці. Це місце проживання виду. Кожний вид відіграє певну роль і займає властиве йому положення в місці проживання. Це положення в угрупованні називають екологічною нішею виду.
Крім ярусності надземної, підземної (розташування кореневих систем різних видів на різній глибині) та водної у фітоценозах можна виділити ярусність часову. Для уяви суті ярусності в часі, згадайте як змінюється ліс з весни до осені. Рано навесні угруповання характеризуються розквітом одних видів, тоді як інші лише пробуджуються до життя. Наприкінці літа – навпаки: у перших видів насіння висипалось, листки відмерли; а другі лише досягли повного розквіту. Крім того, вегетаційний період одних рослин довгий, інших
- короткий. Відповідно до цього характер угруповання дуже змінюється з порами року.
Разом з тим будь-який фітоценоз постійно змінюється, пристосовуючись до змін надходження енергії та речовини, що веде до заміни одного угруповання іншим. Із збільшенням видів в угрупованні, виникають і заповнюються нові екологічні ніші. З ускладненням угруповання, збільшується кооперація і конкуренція між популяціями. Це, поряд із змінами умов, веде до того, що краще пристосовані до змінених умов популяції виживають і заміщують менш пристосовані. Зрештою виникає зріле угруповання, яке забезпечує стійкий режим використання середовища.
У сосновому лісі може бути від двох до п’яти ярусів. Двоярусний ліс: сосна – І ярус; оленячий лишайник – II ярус; триярусний: сосна, чорниця, зелений мох; чотириярусний: сосна, ліщина, чорниця, зелений мох; п’ятиярусний: сосна, ліщина, чорниця, квасениця, зелений мох. Число ярусів може бути і більшим. Одноярусних угруповань не буває.
