Фізіологи кажуть, що є люди “художники” і “мислителі” від народження. Чи поділяєте Ви їх думку?

Поняття художній, мислительний та середній типи людей було введено ще І.П.Павловим, який вважав, що для людей художнього типу характерним є яскраво виражена діяльність першої сигнальної системи, у людей мислительного типу помітно переважає діяльність другої (словесної) сигнальної системи, а у людей середнього типу – діяльність першої та другої систем є зрівноваженими.

Нейрофізіологічною основою такого поділу людей на теперішній час вважається наявність функціональної асиметрії мозку людини, яка виявляється в тому, що у більшості людей мова та абстрактне мислення пов’язані з лівою півкулею мозку, а конкретне образне мислення – з правою півкулею. Тому вважається, що “художники” мають деяку перевагу в “правопівкульному” образному мисленні, а “мислителі” – “лівопівкульному” абстрактному мисленні. Як правило, переважання активності однієї із півкуль є вродженим, але важливу роль також відіграють особливості виховання та навчання. Варто зазначити, що десь у третини людей таке чітке переважання однієї з півкуль не виявляється. Зрозумілим є й те, що нормальна психічна діяльність людини потребує спільного функціонування обох півкуль.