Які Ви знаєте біологічні ритми людини? Визначте їх можливі механізми та роль
Діяльність організму людини, як і інших живих істот, визначається багатьма біологічними ритмами його різноманітних функцій. Людина має біологічні ритми, які властиві й іншим організмам. Ритмічні зміни здійснюються в широкому діапазоні часу від мілісекунд до декількох років. їх можна спостерігати в окремих клітинах, тканинах і органах, цілих організмах, а деякі лише в популяціях. Розрізняють екзо- та ендогенні ритми. Екзогенні ритми відображають реакцію біологічної системи на періодичні впливи. Ендогенні ритми народжуються всередині системи, але можуть синхронізуватися зовнішніми періодичними процесами, достатньо близькими за частотою.
Найбільш вагомими для людини є циркадіанні (білядобовий) ритми, тому весь спектр ритмів поділено на ультрадіанні (з періодами, які коротші за циркадіанні) та інфрадіанні (з періодами, які довші за циркадіанні). Типовим прикладом ультрадіанних ритмів є повторення стадій швидких рухів очей під час сну (90 хв.); інфрадіанних – білятижневий ритм виділення з сечею кетостероїдів і естрону тощо.
Крім наведених циркадіанних ритмів існують ще три циркаритми (сігса – лат. біля, коло): приливний, місяцевий і річний. Завдяки зв’язку внутрішніх і зовнішніх ритмів організм пристосовується до різних умов. Для людини деякі “датчики часу”, наприклад фотоперіодичність, мають менше значення, ніж для тварин, а соціальні “датчики” часу виявляють великий вплив на його біоритми. До соціальних “датчиків” відносять звукові сигнали, кольори середовища, мотиваційні ситуації тощо. У людини існують індивідуальні відмінності в біологічних ритмах, які, як вважають, пов’язані з генетичними факторами. Хронотип людини найчастіше визначають залежно від ритму сон – бадьорість. Відмінності в цьому ритмі розділяють людей на групи ранкового і вечірнього типів.
Індивідуальність біоритмів людини виявляється в експериментальних умовах (темні приміщення без подразників). В таких умовах період ритму сон – бадьорість стає більшим ніж 24 години. У деяких людей він може сягати 48 годин. Вважається, що однією з головних систем, які регулюють біологічні ритми в організмі, є гіпоталамус. Фотоперіодична регуляція біологічних ритмів відбувається через органи зору. Після сітківки ока трансформований імпульс потрапляє в супрахіазматичні ядра гіпоталамуса, які є головним генератором ритмічних процесів в організмі (центральний пейсмекер). Роль другого центрального пейсмекера у тварин виконує епіфіз.
Знання про наявність біологічних ритмів використовують в медицині. Є така її галузь як хрономедицина, до складу якої входять хронопрофілактика, хронопатологія, хронофармакологія і хронотерапія.
