Чому під водою краще видно з повітряною камерою перед очима?

У людини оптична система ока пристосована до ходу променів: повітря – рогівка. Показники заломлення води, рогівки і склоподібного тіла практично однакові (1,34). За формулою f = n1r(n2-n1) знаходимо фокусну відстань ока при розгляданні предметів у повітрі n2 і n1 – показники заломлення рогівки (1,377) і повітря (1,0) відповідно; г – радіус кривизни рогівки (7,7). При розгляданні предметів на повітрі (без врахування акомодації) фокусна відстань ока буде: 1,0 * 7,7 (1,377 – 1,0) = 20,42 мм.
При розгляданні предметів у воді ця відстань буде: 1,34 * 7,7 (1,377 – 1,340) = 278,8 мм.

Звичайно ж це виходить за межі сітківки і при цьому включаються механізми акомодації, тобто змінюється кривизна кришталика, щоб забезпечити фокусування предмета на сітківку. Повітряна камера перед очима дозволяє ліквідувати “дефект” заломлення, створюваний на межі вода – рогівка, що і полегшує процес бачення.