Тканина мозку позбавлена больових рецепторів. Але чому у людини болить голова?

Відсутність больових рецепторів у тканині мозку є фізіологічно встановленим фактом. Основними джерелами збуджень, що супроводжуються суб’єктивним відчуттям головного болю, є внутрішньокраніальні та екстракраніальні рецепторні (ноцицептивні) утворення, тому всі види головного болю прийнято поділяти на ті, що мають внутрішньочерепне та позачерепне походження. Основні зони больової чутливості всередині черепа зосереджені в мозкових оболонках та стінках судин. Саме тому запалення цих оболонок або їх механічне подразнення супроводжується дуже сильними головними болями, що отримали назву менінгеального болю.

Однак частіше всього причиною головного болю є подразнення больових рецепторів оболонок мозку і судин при надмірному розтягненні останніх. Головний біль виникає із внутрішньочерепних джерел при зниженні тиску цереброспінальної рідини, мігрені, алкогольному чи будь-якому іншому отруєнні. Прикладом головного болю, що виникає як наслідок позачерепних подразнень ноцицепторів може бути біль внаслідок спазматичних скорочень м’язів поверхні голови та шиї, подразнення, що формуються як наслідок запальних процесів носової порожнини та носових пазух. Сильним головним болем може супроводжуватися порушення зору або надмірне світлове подразнення очей. Больові подразнення, що визначаються як головний біль, проходячи через таламус надходять до відповідних зон кори. Наявність багатьох джерел та механізмів формування головного болю визначає різні підходи та засоби для його усунення.