Які організми і як використовують принцип термолокації в своїй життєдіяльності?

Явище термолокації, тобто здатність організму визначати в просторі джерело теплової енергії та використовувати цю здатність для своїх життєвих потреб притаманне значній кількості холоднокровних тварин. Зокрема, ямкоголові змії мають спеціальний утвір на голові, який здатний сприймати і реєструвати джерело тепла, яке відрізняється від оточуючих предметів на 0,01-0,05 °С. Завдяки цьому змії ефективно полюють на дрібних гризунів у повній темряві, орієнтуючись на їхні “теплові портрети”. Інколи таку термочутливу структуру ще називають “третім оком”.

Своєрідний тепловий датчик розміщений в основі дзьоба самців сміттєвих курей, які використовують біологічне тепло куп хмизу або листя для інкубації яєць. Півень періодично встромляє дзьоб у купу хмизу, де гріються яйця і реєструє температуру в цій зоні. Вона повинна бути близько 40 °С. Якщо вона вища, то купа потроху розгрібається, охолоджується; якщо нижча, то кури добавляють органічного матеріалу.
Успішно використовують принцип термолокації комарі, особливо самки, які в темряві успішно знаходять теплокровних, з яких п’ють кров. Очевидно, крім термолокації, вони орієнтуються і на запах поту, за градієнтом вуглекислого газу.

Всім відомі руді таргани (прусаки) чудово орієнтуються в просторі на джерело тепла і скупчуються саме в зонах теплового комфорту.
Варте уваги, що ця здатність притаманна лише холоднокровним тваринам, бо інакше їх термочутливі органи не змогли б реєструвати зовнішній теплоносний об’єкт відносно власного теплого тіла. Крім того, змії, мабуть, легко визначають і розміри теплих об’єктів, бо здатні полювати саме на дрібних гризунів, яких вони спроможні проковтнути.