Назвіть види хребетних, які дають таке потомство…
(в одному виплоді): – одна дитина, – кілька дизиготних близнят, – велика кількість дизиготних близнят, – “діти без батька”.
Це питання пов’язане з різноманітністю стратегій виживання у різних видів хребетних тварин, а також з самою різноманітністю хребетних, перш за все з будовою, розмірами тіла, особливостями статевої системи та типів запліднення, а також екологічного положення виду.
Одна дитина у виплоді характерна для тварин, що мають великі розміри, у яких смертність потомства низька внаслідок виношування плоду в утробі материнського організму. Те, що великі тварини часто можуть виношувати не більше однієї дитини, пов’язане з великими розмірами плоду та досить тривалим терміном вагітності. Приклади: людина, слон африканський, зебра, корова, кит. Великі птахи, такі як лелеки, теж можуть мати в виплоді одного або двох пташенят.
Кілька дизиготних близнят. Стратегія виживання подібна до попередньої. Смертність серед потомства трохи вища, розміри менші, але запліднення також внутрішнє. Приклади: коза, щур, миша, собака, шпак, синиця, курка, сова, бурий ведмідь, вовк, заєць-русак, лисиця, сапсан степовий, горобець сірий.
Велика кількість дизиготних близнят характерна для риб, земноводних та плазунів – хребетних у більшості випадків із зовнішнім заплідненням, в яких більша частина виводка гине. Особини мають переважно невеликі розміри тіла. Приклади: окунь, лящ, ропуха, жаба озерна, ящірка зелена, тритон.
“Діти без батька”. Тут мається на увазі явище партеногенезу (а не турбота про потомство). Серед хребетних партеногенез зустрічається досить рідко. Так, ікра карася може розвиватись після її контакту зі сперматозоїдами коропа, партеногенетичний розвиток зустрічається серед земноводних, плазунів, птахів.