Порівняльна характеристика білків і нуклеїнових кислот
№ |
ВІДМІННІ ОЗНАКИ |
БІЛКИ (ПРОТЕЇНИ) |
НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ |
1 |
Походження назви |
Від грец. proteios – перший |
Лат. nucleus – ядро |
2 |
Відкриті |
У 1728 році Беккарі виділив першу білкову речовину з пшеничної муки і назвав її “клейковина” |
У 1868 році Ф. Мішер виділив нуклеїнові кислоти з ядер клітин гною (“нуклеїн”) |
3 |
Вміст у клітині |
Складають до 50% сухої маси клітин |
Складають 1 -10% сухої маси клітин |
4 |
Хімічний склад |
Відносно постійна частка азоту – 16% сухої маси |
Частка азоту непостійна |
5 |
Молекулярна маса |
Від 4000 до декількох мільйонів |
Від 25 000 (тРНК) до 10 в 11 (ДНК) |
6 |
Мономер |
Амінокислоти (20 видів) |
Нуклеотиди (5 видів) |
7 |
Хімічні зв’язки між мономерами |
Пептидні зв’язки |
Фосфодіефірні зв’язки |
8 |
Принцип комплементарності |
Не властивий |
Спостерігається |
9 |
Самокопіювання |
Відсутйє |
Здатні |
10 |
Функції |
Ферментативна, захисна, регуляторна, рецепторна, резервна, скоротлива, токсигенна |
Збереження, реалізація і передача спадкової інформації |