Що таке керування пам’яттю? Які способи такого керування Ви знаєте?
Специфічною особливістю людини є здатність утримувати в пам’яті не тільки сліди сприйняття конкретних предметів і явищ та їхніх словесних позначень, а й можливість керувати своєю пам’яттю. Тому довільне запам’ятовування певної інформації є складним і активним процесом. Для цього люди використовують особливі прийоми запам’ятовування, наприклад, виділяють найістотніші ознаки прочитаного чи почутого, порівнюють з тим, що вже відомо, систематизують цю інформацію у відповідності з поставленим завданням тощо.
Таких прийомів дуже багато. Наведу деякі з них. Отже, метод групування полягає в тому, що загальну інформацію поділяють на групи, які легше запам’ятати (наприклад, семизначний номер телефону поділяють на три групи цифр). Метод рими й ритму лежить, наприклад, в основі всіх дитячих лічилок типу “раз, два, три, чотири, п’ять – вийшов зайчик погулять”. Метод акронімів дуже поширений і базується на тому, що складні назви скорочують і називають за першими літерами слів, наприклад, ООН, ЮНЕСКО, СНД і т. ін. Метод акровіршів дозволяє запам’ятати інформацію за першими літерами слів або за кількістю літер у словах. Наприклад, дуже легко запам’ятати порядок розташування кольорів спектру за таким віршиком “Каждьий охотник желает знать, где сидят фазан” (красный, оранжевый, желтый, зеленый, голубой, синий и фиолетовый). При ланцюговому методі елементи певної послідовності мають бути пов’язані в ланцюг за допомогою образів, а при застосуванні методу місць – прив’язані до конкретного місця (метод Цицерона).
Особливістю людської пам’яті є те, що запам’ятовуються не стільки подробиці, скільки загальні положення, тобто у людини перш за все відкладається у пам’яті, наприклад, зміст прочитаної книжки, а її виклад зазвичай забувається. Саме тому при відтворенні інформації з пам’яті спочатку згадуються загальні положення, а потім вже видобуваються слова, необхідні для їхнього вираження.
У ранньому дитячому віці запам’ятовування найчастіше відбувається мимовільно, тобто на підсвідомому рівні, як правило, на фоні емоційного збудження. Активне довільне запам’ятовування інформації виникає пізніше, з початком шкільного навчання, коли діти привчаються запам’ятовувати навчальний матеріал. При цьому спостерігається поступовий перехід від образної до логічно-смислової пам’яті, яка у людини є вищою формою пам’яті, що оперує поняттями. Тому свідома установка на запам’ятовування теж є одним із способів керування пам’яттю.
Традиційним і ефективним підходом до керування функціями пам’яті й навчання є використання різних фізіологічно активних речовин та психофармакологічних агентів. Своєрідність цього підходу полягає в тому, що ці фактори впливають не лише на функції пам’яті, а й активно змінюють функціональний стан мозку. Тим самим фармакологічні речовини та фізіологічно активні сполуки здатні регулювати функції навчання й пам’яті поряд з іншими когнітивними функціями мозку. Так, психостимулятори, які активують адренергічні структури мозку, звичайно підвищують ефективність і швидкість навчання, збільшують тривалість збереження пам’ятного сліду. Значно полегшують процеси запам’ятовування так звані ноотропні речовини, які покращують загальну працездатність мозку.
Проте слід зазначити, що характер впливу різних фармакологічних речовин на пам’ять значною мірою обумовлений рівнем мотивації. Тому ті речовини, які підсилюють увагу й активують мотиваційну систему, мають позитивний вплив на пам’ять, а речовини, що знижують мотиваційний рівень, значно утруднюють навчання. Крім того, вплив різних речовин на функції пам’яті значною мірою залежить від емоційного знаку застосовуваного подразника та його сили.
